СТАЛО СТАЛО

"Карпатський каплун": українська птиця із французьким шармом

"Годі вже дорогого імпорту, ми й самі Європу нагодуємо", - впевнений Ігор Філіпенко, власник "Карпатського каплуна". Ця українська компанія першою серед країн колишнього СРСР почала вирощувати каплунів, м'ясо яких вважається світовим делікатесом. Це дозволяє вивести на український ринок новий ексклюзивний товар та отримати швидке повернення інвестицій

Власник, СЕО

Ігор Філіпенко

власник

Карпатський каплун
Карпатський каплун
Карпатський каплун
Карпатський каплун
Карпатський каплун
Карпатський каплун
Карпатський каплун
Карпатський каплун

Карпати, Івано-Франківська обл.

Сайт

Facebook cторінка

Чи можна в українській глибинці вирощувати птицю, що за якістю та смаком не поступається відомому французькому делікатесу, а покупці шикуються в черги на рік вперед? Звучить щонайменше незвично. Утім це цілком реально, якщо поєднати професіоналізм, віру у справу, фантазію і, звісно, трохи інвестицій.

Вимушений переїзд

Власник та ідейний натхненник підприємства Ігор Філіпенко – фахівець із фізіології та імунології тварин, кандидат біологічних наук. Він дев’ять років працював головним ветеринаром на великій птахофабриці у Криму. У дитинстві він обожнював романи Дюма і саме там прочитав про каплунів.

Вже у дорослому віці опанував спеціалізовану літературу, публікації в інтернеті та виявив, що каплун – це традиційна французька різдвяна страва, яка є таким самим делікатесом, як і фуа-гра. Так сформувалася ідея вирощувати каплунів в Україні, у Криму.

Але анексія Криму Росією і вимушений переїзд Ігоря на Західну Україну змусили його шукати однодумців там. Він знайшов їх у Бурштині на Івано-Франківщині. У 2014 році вони заснували проект під назвою "Карпатський каплун".

За два роки інвестували у компанію близько 200 тис. грн, запланована окупність інвестицій складає 18-24 місяці.

Частину коштів — 120 тис. грн — підприємець отримав від Агенції місцевого економічного розвитку міста Бурштин у рамках Стратегії соціального партнерства компанії ДТЕК і міста Бурштин у якості поворотної Фінансової допомоги — безвідсотково, на 18 місяців.

Частину коштів —56 тис. грн — від Уповноваженого ООН у справах біженців у рамках проекту «Програма грантів по самозабезпеченню», що адмініструвалася «КримSOS». Кошти надано безповоротно.

Левову частку грошей витратили на облаштування ферми та на обладнання для годівлі птиці.

Усі вкладені інвестиції кримчанин окупив вже через 7 місяців після запуску бізнесу, коли була продана перша партія м'яса каплунів.

Перша партія птахів

У момент пошуку своєї ніші підприємець розумів, що на ринку м'яса птиці приватному підприємцю немає жодних шансів конкурувати з промисловими птахівницькими фабриками. Також невиправданою виявилася ідея вирощувати екологічне м'ясо звичайних птахів. Тому що щоб отримати екосертифікат, необхідно докласти не менше року зусиль, а в момент реалізації такої продукції фінансова різниця не буде настільки значною. А от виробництво спеціального м'яса каплунів і пулярок на цьому тлі стало дуже привабливою ідеєю.

Першу партію птахів (8-тижнева молодка) Філіпчук закупив у місті Виноградово Закарпатської області, а також придбав екструдер, щоб виробляти корм для птахів на основі місцевої зернової сировини.

Унікальна технологія

На підприємстві використовують унікальну технологію, яка поєднує європейський досвід та напрацювання Філіпенка. Каплун – це кастрований у віці 8-10 тижнів півень, якого утримують у специфічних умовах. Він лише за півроку набирає близько шести кілограмів. Ніжність м’яса досягається особливим методом годування, який полягає в тому, що півня в останні декілька місяців годують сумішшю із зеленого салату, кукурудзи, каштанів та сухарів, розмочивши їх у молоці. Жир птиці набуває інших характеристик та локалізується у волокнах м’яса, тож візуально це дуже схоже на мармурове м'ясо.

Каплунити півнів власник ферми не довіряє нікому, робить усе сам. Така операція  є однією із найважчих у птахівництві – рівень смертності птахів може складати 20-30%, натомість на українській фермі цей показник удесятеро менший.

Після операції півні вільно гуляють луками, на кожну особину у господарстві припадає не менше ніж 20 м вигулу. Тушку каплуна  обережно обмотують лляною тканиною, надаючи краплеподібної форми.

Птахів вирощують без застосування жодних хімічних домішок та генно-модифікованих організмів, тож продукція ферми є натуральним екологічним продуктом високої якості. Відходи використовують для вирощування кормів, які згодовують каплунам, таким чином реалізується безвідходне виробництво. 

Технологія годування передбачає використання виключно натуральних кормів місцевого виробництва, без використання імпортованих преміксів, що знижує залежність від коливання курсу валюти.

На ринок - із власними продуктами

Дотримання технології дає змогу досягти незвичного смаку м’яса, що нагадує волоський горіх із вершковим маслом.

Попри нішевість продукту, Філіпенко швидко знайшов своїх поціновувачів серед рестораторів, власників готелів Львова та Києва і приватних осіб, які цінують особливий смак м'яса каплунів. Проте підприємці не зупинилися на досягнутому і вийшли на ринок із власними продуктами. Із відомим кулінарним дизайнером Андрієм Азаровим вони розробили рецепт хамону із каплуна, що за якістю не поступається традиційному іберійському делікатесу.

У планах – реєстрація торгової марки та виробництво паштетів із каплуна, які відомі під французькою назвою риєт. Андрій Азаров вважає, що найкраще просувати продукцію у форматі спеціальних вечерь, які щосуботи проводять у львівському ресторані "Трапезна", адже поки що в Україні про каплунів мало хто знає.

Перші замовлення від іноземців

Безумовно, власники ферми думають і про значне розширення потужностей. Наступну партію півнів (близько 4 тис. особин) завезуть на дорощування у березні 2016 року, їх буде на 50% більше, ніж у першій партії в цьому році.

Загалом, рентабельність виробництва та його потенціал дуже високий передусім, через конкурентну експортну  ціну товару – виробити продукт в Україні можна втричі дешевше, ніж у Франції.

"Вартість м'яса каплуна на батьківщині - у Франції становить близько 20 євро за кілограм, в Україні воно коштує 10 євро за кілограм. Така ціна вже дає серйозну рентабельність. До речи, після кастрації у каплуна не росте гребінь і борідка, тому їх продають з головою, щоб було видно й без сертифікатів, що це каплун", - розповів Філіппенко.

Не випадково для виробництва було вибрано місто недалеко від західного кордону. Перші замовлення від іноземців уже надходять, тож у компанії планують сертифікувати продукцію, щоб працювати на європейський ринок.

Поширення досвіду

Серед подальших перспектив компанії – поширення власного досвіду вирощування каплунів на решту регіонів України. Задля цього збираються залучити фахівців із птахівництва та інвесторів. Вирощування каплунів може стати чудовою перспективною для домогосподарств та селян, які не мають великих грошей для старту, але вони готові переймати досвід та розвиватися.

Проект можна мультиплікувати на різних територіях. Найбільше відповідають умовам  Київська, Одеська, Дніпропетровська та Черкаська області. Потенціал розвитку  проекту – 15-20 ферм на рік.

Проект є соціально орієнтованим, адже дає роботу людям без спеціальної підготовки.  Підходить для створення нових робочих місць для переселенців. Кожна ферма на 1000 голів дає роботу щонайменше шістьом людям із зарплатою 2000-4000 грн.

На своїй фермі Філіппенко прийняв на роботу вимушених внутрішніх переселенців.

Ігор Філіпенко наголосив, що проект має не лише бізнесову та соціальну складову, він також покликаний сформувати у людей культуру споживання справжньої екологічної їжі із української сировини. "Годі вже дорогого імпорту, ми і самі Європу нагодуємо. Маємо чим гордитися і маємо що показати. Наша якість на вищому рівні", – говорить він.

Фото: надано компанією "Карпатський каплун" і Сергій Бобра

Економіка

«Карпатський каплун» – це єдине в Україні підприємство, що пропонує ексклюзивний продукт європейської якості. Проект є імпортозамінним і має експортний потенціал. Висока окупність інвестицій (18-24 місяці), можливість залучення робітників без спеціальної кваліфікації роблять його привабливим для нарощення потужностей та заснування нових підприємств. Проект можна мультиплікувати на різних територіях. Особливо перспективними є Київська, Одеська, Дніпропетровська та Черкаська області. Потенціал розвитку проекту – 15-20 ферм на рік.

Екологія

Продукція вирощується без застосування жодних хімічних домішок та генно-модифікованих організмів і є натуральним продуктом високої якості. Відходи вирощування півнів використовують для вирощування кормів, які згодовують каплунам. Відходи бійні використовують для виготовлення кормів для собак та котів. Таким чином проект не має негативного впливу на довкілля, пропонує шляхи використання відходів та замкнений цикл виробництва.

Соціум

Проект створює робочі місця для селян без спеціальної підготовки, для переселенців. Кожна ферма на 1000 голів передбачає працевлаштування щонайменше шістьох людей із зарплатою 2000-4000 грн. Пілотний проект працевлаштував внутрішньо переміщених осіб. Розширення збуту продукції призведе до збільшення кількості робочих місць для жінок, зокрема дистанційно, людей з особливими потребами та матерів багатодітних родин