СТАЛО СТАЛО

ЕкоПаливо: брикети із соломи та пелети із соняшникової макухи замість дров та вугілля

На отриману від держави компенсацію за втрату обох ніг у зоні АТО демобілізований вояк Олександр Чалапчій у селі Ульянівка, що в Кіровоградській області, створив приватне підприємство з випуску екопалива — брикетів із соломи та пелет із соняшникової макухи, удвічі дешевших за вугілля. Він виробляє дешеве екопаливо, бо завдяки власному досвіду знає, як це складно — опалювати сільські будинки взимку, і бачить можливість розвивати успішний бізнес у сільській місцевості.

Власник, СЕО
Олександр Чалапчій

Олександр Чалапчій

засновник ЕкоПалива

Місто: Ульянівка, Кіровоградська обл.

"Оце й є мої 304 тисячі компенсації за поранення", — обвів рукою виробниче приміщення Олександр Чалапчій.

Колись тут виготовляли, фарбували, мили доїльні апарати та ремонтували холодильне обладнання. А тепер тут цех із виготовлення паливних брикетів із соломи та пелет із соняшникової макухи. Повноцінне виробництво існує лише місяць. Наприкінці травня почали монтаж лінії. За два місяці впоралися. А у серпні отримали першу продукцію — 1800 тонн паливних брикетів. Поки що робота йде "на склад".

"Золоті" солома та макуха

"Ще смажений півень не клюнув... На вулиці тепло, тому поки що вироби не реалізовуються. А от як прийдуть холоди, з’явиться й попит, — каже підприємець. — До того ж наша продукція для людей ще дивина. Вони звикли опалювати домівки дровами та вугіллям. А дров немає — усі ліси вже вирубані, вугілля також у дефіциті, та й дорого ж. Якісь лісопосадки залишилися, тож ночами будуть спилювати. Ну вистачить їх на рік, а далі? Дерево росте 80 років, ріжеться вісім хвилин і горить вісім годин. Згорає швидко — росте дуже довго. Втім, до нас люди вже приходять, цікавляться, пробують наш товар…"

Вже укладена угода з центральною районною лікарнею, а це не лише її приміщення, а ще й майже два десятки фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів у селах усього району. "Те, що в пропіленових мішках, вже придбано для лікарень. Вони самі вивозять, — показує Олександр свій склад. — А те, що в поліетиленових пакетах — то для приватних господарств".

Олександр Чалапчій:"Ще смажений півень не клюнув. На вулиці тепло, тому поки що вироби не реалізовуються. А от як прийдуть холоди, з’явиться й попит".

Усю технологічну інформацію Чалапчій почав збирати в інтернеті ще під час лікування в Австрії. На батьківщину повернувся вже з цілком сформованою бізнес-ідеєю. Отак і з’явилося приватне підприємство "ЕкоПаливо". Ще якийсь час пішов на виготовлення креслень та пошук виробників обладнання. Згодом прес під сировину замовили на підприємствах у Дніпропетровську та Вінниці, а сушарку зробили самотужки, заощадивши при цьому 100 тис. грн. Тут Олександру згодилися його дипломи Вінницького агроуніверситету і Одеської політехніки та навички кранівника і газоелектрозварника: прорахувати бізнес-процеси, правильно підготувати креслення, грамотно скласти до купи "залізяччя".

Займатися цією справою він почав з кількох причин. Насамперед, як жити без роботи? "Це ж дах може поїхати, — говорить підприємець. — Після повернення з АТО перші п’ять днів від телевізора не відходив, потім набридло — "сів на телефон". Але згодом зрозумів, що у кожного своє життя, робота, інші справи… То що, ображатися, жаліти себе?"

По-друге, ще до АТО Олександр виготовляв піролізні котли. Тобто "з темою" опалення знайомий дуже добре.

А ще він розповідає: "У нас газу немає, і я знаю, як важко взимку людям опалювати садиби. Треба майже рік заробляти, щоб погрітися у холодну пору року".

Побутова арифметика така: щоб обігріти будинок, на зиму потрібно у середньому три тонни вугілля за ціною 4000 грн за тонну. А ще півмашини деревини на розпалювання або три машини дров за 4500 грн кожна.

У Чалапчія тонна брикетів обходиться у 1800 грн. Тут і першокласник збагне, у чому користь. До того ж ефективність брикетів лише відсотків на десять менша за вугілля. І зольність усього 6%. А у вугілля — усі 36%. А те, що залишається після спалювання брикетів, можна використовувати як добриво.

Щоб переконатися у якості продукту власного виробництва, Олександр проводив випробування на своєму подвір’ї. Знайшов звичайну буржуйку, розпалив: "Таке полум’я б’є!.. Годину чекаю, а кинув лише півпакета. Вже й спати пора — а як, коли полум’я таке?.. Ото сидів, чекав. Коротше кажучи, з полум’ям він горить годину. А потім ще півтори години тримається жар. А це проста буржуйка без нічого".

А нещодавно підприємство отримало сертифікат на паливні брикети. Як визнає Олександр — дорогувато. Але воно того варте, бо не хочуть споживачі брати несертифіковану продукцію. До речі, наявність офіційного підтвердження якості брикетів і допомогла укласти першу угоду.

Наступний крок — пелети з соняшникової лузги

Наступний етап у розвитку підприємства — виробництво пелет із соняшникової лузги — щойно починається. Саме у день нашої зустрічі на "ЕкоПаливі" очікували першу машину з технічною макухою. Виготовлені з неї пелети підуть на опалення двох шкіл у райцентрі Ул’янівка, для яких рік тому закупили за кордоном котли. А от паливо тепер буде місцевого виробництва.

Олександр пригадує: "Свого часу, коли я ходив до школи, то сидів на уроках у верхньому одязі, бо було холодно. Зараз моя дитина ходить у школі легко вдягнена, бо встановили нові котли".

Олександр сподівається, що за зиму вдасться заробити. Майбутні прибутки вже розподілені наперед.

Щоб знизити собівартість сировини, треба придбати трактор і тюкувальну машину. Бо сьогодні тонна соломи від фермерських господарств обходиться у 800 грн. А із складськими та транспортними витратами — це й уся тисяча. Якщо ж вивозити сировину з поля власноруч, вийде набагато дешевше — десь 400-500 грн.

До того ж варто подбати про власні промислові та складські площі. Хоча платня за оренду не дуже велика, все ж не своє — воно і є "не своє". "1000 грн на місяць — це недорого, але справа в тому, що хазяїн (власник колишньої "Сільгосптехніки", у якого Олександр орендує приміщення для свого виробництва) десь за кордоном, і що буде далі, важко передбачити. Якось приїде, скаже, що продає тут все, і на цьому кінець", — пояснює Чалапчій.

Зараз "ЕкоПаливо" виготовляє за день майже дві тонни паливних брикетів. У планах — вийти на виробництво 6 тонн брикетів і пеллет за зміну. "Ми ж поки що єдині на весь район, а у нас 20 сіл, тому роботи вистачить. А далі зможемо забезпечувати вже не тільки свій район, а й сусідні… Поки що на підприємстві працюють троє робітників. Але якщо все піде за планом, то вже можна думати про створення нових робочих місць. Найближчим часом наберемо ще двох-трьох працівників, а далі — побачимо, — ділиться Чалапчій. — Ми ж не плануємо закриватися, а навпаки, будемо розвиватися".

Фото: Тетяна Довгань

Економіка

Виготовлення екологічного палива з відновлюваної сировини за цінами удвічі нижчими, ніж традиційні вугілля та деревина, надає підприємству значні конкурентні переваги.

Екологія

Використання паливних брикетів із соломи та пелет із соняшникової макухи дозволяє зберегти лісові масиви від вирубування. Дерево росте 80 років, ріжеться вісім хвилин і горить вісім годин.

Соціум

Підприємство створює нові робочі місця у сільській місцевості. Зараз на виробництві зайняті три працівники. Застосування альтернативного палива сприяє енергонезалежності країни.