СТАЛО СТАЛО

Українські коноплі: наше завдання — зробити з коноплі все

За сім років компанія "Агро-Ханф" відновила поле коноплі на Полтавщині, реставрувала завод із її переробки, розробила лінію одягу та взуття, а також знайшла заміну природному газу

Власник, СЕО
Віктор Полончук

Віктор Полончук

власник

Українські коноплі
Українські коноплі
Українські коноплі
Українські коноплі
Українські коноплі
Українські коноплі
Українські коноплі
Українські коноплі
Українські коноплі
Українські коноплі
Українські коноплі
Українські коноплі
Українські коноплі
Українські коноплі

Полтавська область

У Полтавській області біля села Лютенька на подорожнього чекають дві знахідки: легальне поле конопель і один із небагатьох збережених в Україні заводів з її переробки. Тут ніхто не дивується "конопляному сусідству", а селяни частенько приносять додому брикети з костри для опалення.

$1 млн за сім років

Завод і поле належать компанії "Агро-Ханф", яка спеціалізується на вирощуванні та первинній переробці технічних конопель. За словами Віктора Полончука, одного з акціонерів, завод ще радянський, досить старенький — 1953 року запуску. То ж час від часу доводиться ремонтувати і вишукувати потрібне обладнання.

"Тоді ми їздимо, шукаємо, де який завод "ріжуть" на брухт, і купуємо там", — з гумором ділиться секретами відновлення виробництва конопель Полончук.

За його словами, загальна сума коштів, вкладених у виробництво та подальшу переробку коноплі, за сім років перевищила $1 млн. Однак ця сума — з використанням ще радянських технологій. Якщо ж оновлювати виробництво, застосовуючи новітні технології (замінювати обладнання, закуповувати нову спеціалізовану сільськогосподарську техніку), вона виросте приблизно до 10 млн євро, а площа посіву — до 2 тис. га.  

Поки що до таких обсягів компанії далеко: вона лише налагоджує свою лінійку продукції і оцінює розширення мережі розповсюдження на українському ринку та можливість виходу на міжнародні.

Що роблять з коноплі

Наразі компанія працює у кількох напрямах: вирощування та переробки коноплі, виготовлення будівельних матеріалів (утеплювач), паливних брикетів і товарів для тварин із костри, а також виробництва конопляної олії.

Оскільки зі стебла конопель отримують лише 30% волокна, а 70% — костри, то наразі компанія прагне популяризувати опалення костробрикетами (спресованою кострою). Від спалювання 1,7 тонни брикетів, яких лише цього року очікують близько 1000 тонн, за словами Віктора Полончука, можна отримати тепла стільки, скільки від 1 тис. куб. м природного газу (8000 ккал). Це може стати ще одним елементом енергоефективності (особливо враховуючи, що тонна пресованої костри коштує 1800 грн).

Оператором, який координує замовлення та збут готової продукції (одяг, взуття, постільна білизна, подушки, ковдри), а також налагоджує зв’язки із партнерами з інших країн, є ООО "Укрцентрпостач". Із "Агро-Ханф" у нього спільні акціонери. На думку Полончука, підприємству з Києва легше керувати поставками, ніж заводу із полтавського села.

Для людей з екосвітоглядом

Окрема тема — роздрібна реалізація товару. У "Агро-Ханф" натепер три магазини. Два з них — у Києві, один — у Білій Церкві. Полончук розповідає, що половина продукції продається у магазинах, половина — через інтернет та на ярмарках.

Оскільки конопляні вироби не такі яскраві та м’які, як звичні вироби з бавовни, їм важко конкурувати у мас-маркеті. Однак за своїми властивостями (добре «дихають», зберігають термобаланс, вбирають вологу, не дають розвиватися бактеріям) та умовами виробництва (вирощування без застосування добрив, переробка та виробництво без хімічної обробки) вони цікаві для людей з екосвітоглядом.

Тому компанія прагне збільшити кількість найменувань, щоб створити мережу з продажу конопляної продукції. Один із партнерів "Агро-Ханф" — магазин "Українські коноплі" — оцінює потребу у 200 найменуваннях. До створення асортименту і компанія-виробник, і її партнери підходять творчо, розшукуючи нові ідеї на національних ярмарках. Так, наприклад, "Українські коноплі" залучили майстриню-миловара, яка спеціально для мережі виготовляє мило з конопляного масла.

Експертами запросили двох пані років 70-ти

Щоб поліпшити якість тканин, при виробництві до конопляного волокна додається бавовна. Їхнє співвідношення у готовій тканині — 55% коноплі та 45% бавовни. Як розповідає Полончук, коли лише налагоджувався процес виробництва такої тканини, довелося добре попрацювати над тим, щоб умовити фабрики, які звикли використовувати синтетичні матеріали, погодитися допустити "Агро-Ханф" до налагодження верстатів. А оскільки фахівців роботи з коноплею в країні майже не лишилося, запросили співробітниць із Інституту технології та дизайну. Дві пані у вельми поважному віці вдягли свої косиночки і так носилися фабрикою, що годі було їх наздогнати. Зате тепер, після того як було визначено правильне співвідношення сировини, можна виготовляти пряжу різної товщини.

Окрім роздрібного продажу, "Укрцентрпостач" реалізовує гуртові партії тканин, пряжі та волокна. Цього року, наприклад, підписали контракт із приватною компанією, яка співпрацює з армією, на поставку 100 тонн волокна. Його додадуть до тканини для покращення повітро- та вологопроникності армійських виробів.

Сторонньому виробнику важко зайти на ринок ЄС

Віктор Полончук зазначає, що їм цікаво співпрацювати з компаніями-виробниками одягу чи іншої продукції. Адже розширення асортименту конопляних виробів має збільшити зацікавлення українців до галузі. За приклад він наводить підприємців Німеччини, які зорганізувавшись у союз виробників товарів із коноплі та розділивши напрямки виробництва, разом поставляють продукцію до спеціалізованих екомагазинів. У результаті кількість найменувань їхньої продукції зросла до 4000.

Це одна з причин, чому сторонньому виробнику важко зайти на європейський ринок. Іншою причиною є суворі вимоги до продукції, яка претендує називатися екологічною, або навіть до використання терміну "товари з коноплі".

В Україні ж виробників товарів із цієї рослини поки що мало, і "Агро-Ханф" самостійно заповнює всі ніші: від будівельних матеріалів до продукції для тварин, від подушок і ковдр до шкарпеток і олії.

Головною мотивацією для компанії стало розуміння традиційності виробів із коноплі для українців. Тому, наприклад, місцеві жителі толерантно ставляться до вирощування технічних конопель поряд із селом.

За словами Полончука, на етапі переходу від хобі до організованого виробництва більше спрацьовує ентузіазм. Однак оптимізм співробітників, схоже, виправданий — після розпаду СРСР із 30 заводів з переробки коноплі діючих залишилося лише три, один із яких відновила саме "Агро-Ханф".

Фото: Тетяна Довгань

Економіка

Обсяг інвестицій за сім років — близько $1 млн. Відновлення вирощування технічної коноплі у Полтавській області та заводу з її первинної переробки. Створення мережі магазинів для реалізації конопляної продукції. Місячний виторг двох магазинів «Українські коноплі» — близько 30-40 тис. грн.

Екологія

Вирощування коноплі без використання добрив. Створення продукції з коноплі без хімічної обробки. Виготовлення костробрикетів, 1,7 тонни яких може замінити 1 тис. куб. м природного газу.

Соціум

Створення робочих місць у сільській місцевості. Відновлення традиційного промислу — вирощування та переробка конопель. Виготовлення традиційного народного одягу.