СТАЛО СТАЛО
Рубрика новостей
Труднощі перекладу

Труднощі перекладу

Олена Гладських, керівник проекту СТАЛО,

редактор блоку «Сталий розвиток», Delo.UA Ekonomika Communication Hub:

Що таке сталий розвиток?

Відомо, що найчастіше складні поняття насправді виявляються простими. Досить пари-трійки слів, щоб пояснити їх суть.

Найкращий тренінг у даному випадку — гра «в крокодила». Це коли жестами треба пояснити гравцям своєї команди поняття, задумане супротивниками. Особливо важко, пам'ятаю, давалися за часів мого студентства перебудовні гасла типу «Економіка повинна бути економною».

Поняття «сталий розвиток», на перший погляд, на кшталт того. Щось далеке і невизначене. Зупини на вулиці перехожого — не скаже, що це за звір такий і з чим його їдять.

Насправді пояснити суть концепції сталостi, що складається з триєдності бізнесу, соціуму та екології, дуже просто.

Беремо стілець на трьох ніжках. Одну називаємо «бізнесом», іншу — «соціумом», третю —«екологією». Пробуємо конструкцію на стійкість. Відмінно! А тепер відламуємо одну ніжку. І клишоногий стілець, зрозуміло, починає падати. Ось так і зі сталим розвитком. Наочніше не буває.

Втім, оцінити всю красу концепції заважають «труднощі перекладу». Англійською для неї підібрані більш точні слова — Sustainable development. Де «sustainable» означає «той, що підтримує життя», а development — це не лише «розвиток», а ще й «прояв». Тобто Sustainable development — це, якщо буквально, «прояви, що підтримують життя».

Уперше цей термін прозвучав на весь світ чверть століття тому. Це була перша спроба зупинити шалене споживче зростання і дикунське ставлення до природних ресурсів. За двадцять років цивілізованому світу вдалося зрушити ментальність споживачів: вони все наполегливіше шукають на упаковках «зелені» маркери. І намагаються триматися подалі від брутальних компаній, які ведуть себе цинічно щодо співробітників і соціуму, залишаючи після своєї діяльності гори сміття.

Sustainable-споживач закохується навіть не в тих, чий виробничий цикл укладається в позитивну, незважаючи на назву, схему «від колиски до могили» (коли використана річ не викидається на звалище, а утилізується самим виробником). Зараз віддають перевагу найпросунутішим підприємцям — чий виробничий цикл вписується в концепцію «від колиски до колиски» (коли виробник дає використаній речі нове життя у новому образі).

Це під силу небагатьом, бо доводиться відкидати старі схеми і ламати голову над новими технологіями. Причому брехати, що «ми білі і пухнасті» («зелені» і «сталі») натепер вже майже неможливо. В'їдливі громадські Sustainable-контролери, викривши брехню, миттєво поширять негатив у соцмережах.

Найсвіжіша тенденція — питання сталого розвитку все більше хвилюють інвесторів. Нині, як показують дослідження, світові тренди сягають України набагато швидше, ніж раніше — вже не через п'ять років, а за рік-два. І європейський вектор тільки каталізує цей процес.

Тому український бізнес наразі чекає цікава робота, хоча ми тільки долаємо «труднощі перекладу», а світ вже готується до «перезавантаження» Sustainable development. І генерує нові ідеї.