СТАЛО СТАЛО
Рубрика новостей
Індекс суспільного добробуту 2015

Опублікувані результати дослідження суспільного добробуту в 2015 році

Серія досліджень ОЕСР «Індекс кращого життя» присвячена вивченню досягнень країн світу в підвищенні добробуту їх населення.

Для вимірювання рівня якості життя використовується низка соціально-економічних параметрів, які відображають різноманітні аспекти життя людей і найбільш важливі складові суспільного добробуту. Перші результати проекту були представлені в 2011 році, коли ОЕСР опублікувала звіт «How's Life? Measuring Well-Being », заснований на дослідженні різних параметрів якості життя та добробуту з урахуванням безлічі показників. До них відносяться як матеріальні показники (доход, кількість робочих місць, доступність житла), так і ширші критерії та аспекти життя (якість охорони здоров'я, освіти і навколишнього середовища, задоволеність роботою та особистим життям, залученість до громадської діяльності, суб'єктивне благополуччя і безпека).

Їх оцінка важлива для прийняття правильних політичних рішень, здатних гарантувати поліпшення рівня добробуту в різних країнах і серед різних груп населення. Натепер дослідження охоплює країни-учасниці ОЕСР, до якої входять більшість розвинених економік світу, а також основних партнерів організації. Нижче представлено короткий огляд даного дослідження, повна версія доповіді (англійською мовою) опублікована на сайті проекту.

Останні дані, що свідчать про рівень добробуту в 11 різних сферах життя, показують, що в країнах ОЕСР в соціальній політиці існують як сильні, так і слабкі сторони. Як і слід було очікувати, країни, що входять до першої трійки ОЕСР за величиною валового внутрішнього продукту на душу населення, демонструють хороші результати, особливо стосовно матеріального добробуту – наприклад, сімейного доходу і заробітку. Однак у країн можуть бути слабкі сторони у таких сферах, як гарантія трудової зайнятості, якість повітря, доступність житла і баланс між роботою та сімейним життям тощо. Але для високої якості життя важливий не лише розмір ВВП, і дана доповідь акцентує на тих напрямках, які заслуговують поліпшення навіть у найзаможніших країнах ОЕСР.

Середні показники рейтингу по країнах дають тільки часткове уявлення про благополуччя: у різних груп населення може бути різний рівень добробуту. Такі розбіжності в різних країнах часто різні і включають в себе набагато більше складових, ніж відмінності в доходах домогосподарств.

Люди з більш високим рівнем освіти зазвичай живуть довше, при цьому 30-річні чоловіки з вищою освітою можуть очікувати, що їхня тривалість життя буде довшою на 4-18 років (залежно від конкретних країн), ніж у їхніх однолітків з початковою освітою. У ряді країн ОЕСР (Італія, Бельгія, Угорщина, Австралія, Люксембург і Великобританія) відсоток безробітних серед молоді (у віці 15-24 років) як мінімум удвічі більший, ніж серед людей середнього віку. У країн Північної Європи, де різниця в доходах на низькому рівні, набагато менше відмінностей в якості життя, включаючи гендерні та вікові розбіжності.

У багатьох відношеннях пересічному громадянинові ОЕСР наразі живеться краще, ніж у 2009 році, але це за сукупної оцінки якості життя як різних країн, так і за різними показниками. У більшості країн ОЕСР доход домашніх господарств почав повільно відновлюватися після кризових рівнів, але прогрес в інших напрямках (таких як тривале безробіття, подовжений робочий день тощо) у низці випадків відстає. Ті країни, де з 2009 року найбільше впали доходи домашніх господарств (такі як Греція, Португалія, Італія та Іспанія), продовжують потерпати і в інших сферах, починаючи з високого безробіття і закінчуючи меншою доступністю житла. Попри те, що майже у всіх країнах починаючи з 2009 року спостерігається певне поліпшення у галузі середньої освіти, а також щодо тривалості життя, ці показники з часом можуть змінюватися.

Місце проживання людей суттєво позначається на багатьох чинниках, що впливають на їхнє життя, таких як особиста безпека, забруднення повітря, можливості зайнятості та доступ до послуг. Розбіжності як за якістю життя, так і за матеріальними умовами всередині країн іноді можуть бути настільки ж великими, як і між різними країнами. Наприклад, у 2014 році різниця у відсотках безробіття між найбільш і найменш успішними районами в Туреччині, Іспанії та Італії становила майже 20%. Це майже стільки ж, скільки становить різниця між середнім національним показником щодо безробіття між Грецією та Норвегією. Крім того, регіони відрізняються і за рівномірністю розподілу доходів, причому нерівність доходів особливо висока в регіонах з великими міськими агломераціями. Оскільки дані дослідження вказують на те, що регіональна нерівність в добробуті з часом зростає, то потреба в регіональному регулюванні стає все більш нагальною.

Джерело інформації http://www.oecdbetterlifeindex.org/