СТАЛО СТАЛО
Рубрика новостей
Чи існує конкуренція на органічному ринку України?

Чи існує конкуренція на органічному ринку України?

Ми були б раді якісній конкуренції. Рідко зустрічаються добродії, хто для споживача готовий виробляти якісний безпечний, чистий від сумнівних та заборонених домішок продукт харчування.

На жаль, сучасні конвенційні продукти харчування, а це приблизно 99% від усього продовольства, - це збагачення одних (одиниці) за рахунок здоров'я інших (споживачі конвенційної продукції), також це забруднення навколишнього середовища, знищення родючих ґрунтів, викиди парникових газів, втрата біологічного різноманіття. На такий крок йдуть задля отримання низької собівартості: найдешевші замінники, низької якості сировина з подальшою ультрапастеризацією, стерилізацією, консервацією та подальшим збагаченням вітамінами :), штучні домішки, синтетичні барвники та ароматизатори, покращувачі смаку, консерванти), збільшення ваги та кількості за рахунок високопродуктивних технологій (гормони збільшення росту тваринам та птиці, гормони збільшення надоїв КРХ, антибіотики планові та у цілях профілактики, корм з великим вмістом білків), та для досягнення збільшення строків зберігання (молоко 90 діб, яблука 2 роки).

Відновлення родючості ґрунтів, підвищення рівня здоров'я населення, особливо дітей дошкільного та шкільного віку, утримання природного біорізноманіття українських земель можна досягти, якщо б 10-15% українських сільгоспвиробників та переробників харчової продукції перейшли на органічне виробництво.

 За даними Федерації органічного руху в Україні, на 2013 рік під органічним виробництвом були задіяні 0,7% від всіх земле угідь, це 393 тис. га. Органічний ринок складав 12, 2 млн. євро. Кількість операторів органічного ринку, включаючи виробників, переробників, трейдерів, надавачів послуг, близько двохсот. Для України з потенціалом земельних ресурсів це дуже мало. Для України, яка знаходиться у складному економічному та політичному становищі, та не зважаючи на це саме останні чотири-п'ять років йде стрімке зростання органічного ринку - це перемога. 

І все ж, на всю Україну є тільки один виробник органічного хлібу (ТМ Хлібіо, Київська обл.), дві торгові марки органічних яєць (ТМ Світ Біо, Хмельницька та ФГ Лелека-92, Харківська області), два виробника органічної молочної продукції (ТМ Етнопродукт, Чернігівська та ТМ Органік Мілк, Житомирська області) та ще три фермера пропонують органічне молоко як сировину. Органічні яблука переробляються у сік, бо велика роздрібна торгівля взимку, як видно з практики, не готова забезпечити якісне зберігання та продаж органічної продукції, яка має природній, короткий термін зберігання. А органічний сік, з низькою температурою пастеризації, зберігає корисні властивості органічних фруктів.

 Більше 90% органічної сировини йде на експорт, завдяки цьому виживають (правильне слово) органічні українські виробники.

Найкраще представлена на внутрішньому ринку категорія органічної бакалеї (крупи, борошно, пластівці, олія, це торгові марки Екород, Козуб продукт, Жменька (органічна лінія)). Органічних овочів, фруктів, зелені у столиці можна знайти у декількох магазинах.

 Набагато скромна ситуація в містах мільйонниках: Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Львові.

В інших містах, взагалі, якщо на все місто знайдеться один магазин де буде п'ять товарних позицій органічної продукції, то вже добре.

 За дослідженнями Retail Academy, у 2014 році органічну продукцію в Україні можна було знайти всього у 0, 11% по всій роздрібній мережі (трохи більше за 800 торгових точок на всю Україну).

 Одним з чинників повільного переходу фермерів на органічне виробництво, відповідно збільшення органічного асортименту для внутрішнього ринку є надто мала обізнаність споживача про переваги органічного продукту над неорганічним. Це можна виправити, якби знайти підтримку загальнодержавних ЗМІ. (p.s.: Чи є в нас соціально відповідальні та лояльні ЗМІ!? :) )

 Споживач забув, або вже не знає, що саме він формує асортимент у місцевому магазині! Голосує гривнею!

Поки споживач мовчить, значить він задоволений, йому подобається те, що подають та продають йому як "продукти харчування". А звідки хвороби, - про це замислюються на лікарняній койці. У кожної родини є явний показник "вибору харчування", - ні, це не сантиметр для талії або ваги, це товщина аптечки та призначення лікарських препаратів ( "трін-трін, для шлунку не заменим!" :)). Сумна статистика, що дорослі хвороби діабету, панкреатиту та астми стали дитячими. Замислитесь над цим.

 Щодо умов збуту органічної продукції.

Тривожна ситуація спостерігається з ланкою роздрібної торгівлі, тими, хто має забезпечувати постачальнику збут продукції, а споживачеві якісні та безпечні продукти харчування. Маю на увазі великі роздрібні мережі. Нажаль, тільки з декількома мережами (Ашан, Мегамаркет, Гудвайн) комфортно працювати органічному виробнику. З Сільпо один за одним йдуть органічні торгові марки українських виробників, бо умови, які виставляє мережа до виробників, та не своєчасне сплачення коштів за продану продукцію позбавляє виробника вести діяльність, яка й без того, на початковому етапі, потребує чималих інвестицій в обладнання, розширення асортименту, забезпечення робочих місць. Тобто, великі торгові мережі не вміють, не хочуть, та не пристосовані продавати органічний продукт, також вважають його низькомаржинальним, не потрібним на полиці. А як же заклики про якісну продукцію за доступними цінами?  

Добра новина. В Україні повільно, але на зміну великій роздрібній торгівлі приходять спеціалізовані мережі та окремі торгові точки з продажу органічних та натуральних продуктів та екотоварів. Це може бути спасінням для збуту виробленої в Україні органічної продукції. Наприклад, у Польщі через спеціалізовані мережі продається 73% органічної продукції, через загальні роздрібні - тільки 20%, ще 3% через інтернет-магазини.

У Франції дуже добре розвинена спеціалізована мережа BIOCOOP, до якої місцеві фермери постачають свою органічну продукцію "тільки з городу". У Швейцарії - COOP. Два останні приклади - мережі створені на засадах кооперативів. Тож і Україні треба йти по шляху вдалого розвитку органічних ринків у розвинених країнах.